7 жовтня 2026 року Рада з питань ЗМІ та телерадіомовлення Азербайджану спростувала повідомлення про причетність Баку до справи ексочільника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ганнінга, підозрюваного у шпигунстві. Відомство назвало твердження безпідставними та заявило, що «зловмисна мета сил, що стоять за цією операцією з дезінформації, — завдати шкоди відносинам між Азербайджаном та Німеччиною».
Що сталося у Німеччині 6 жовтня
Августа Ганнінга, який очолював BND у 1998–2005 роках, затримали 6 жовтня у Бад-Тельц-Вольфратсгаузені на півдні Німеччини. Разом із ним затримали його колишнього помічника, ідентифікованого як Манфред Д., у місті Штайнфурт (за даними The Guardian). Підозра стосується розкриття державних таємниць та шпигунства.
Суть підозри та джерела інформації
За даними прокуратури, Ганнінг платив за секретні документи співробітнику BND, відповідальному за діловодство, та використовував їх для підготовки аналітичного звіту для офіцера ненавшиної іноземної розвідслужби. Видання Der Spiegel першим повідомило, що Ганнінг міг передавати секретні документи агенту з Азербайджану, тоді як інші джерела прямо не називають країну-адресата. Федеральна прокуратура Німеччини відмовилася коментувати публікацію Der Spiegel, а Ганнінг не відповів на запит Reuters.
Що залишається неузгодженим
- Кінцевий адресат аналітичного звіту — неназвана іноземна розвідслужба за версією слідства чи азербайджанські спецслужби за версією Der Spiegel.
- Точна правова кваліфікація підозри у різних джерелах дещо відрізняється.
Залишити відповідь