Нобелівський тиждень 2026 року у Стокгольмі розпочався 5 жовтня з оголошення лауреатів премії з фізіології та медицини — Карла Дейссерота, Петера Геґеманна та Георга Нагеля. Далі, 8 жовтня, Шведська королівська академія наук повідомила, що Нобелівську премію з літератури отримала 76-річна канадська письменниця Енн Карсон. Формулювання комітету: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури». Церемонії продовжились 9 жовтня оголошенням премії миру в Осло та 12 жовтня — премії з економіки.
Від античної філології до визнання
Енн Карсон народилася 1950 року в Торонто. Вона вивчала класичну філологію та викладала античну літературу; 1981 року захистила докторську дисертацію «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую». Серед її попередніх нагород — премії Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) і Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) та Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010). 2025 року лауреатом став угорський автор Ласло Краснагоркаї, а від 1901 року нагороду в номінації «Література» здобули 122 людини.
Ключові публікації лауреатки
- 1998 — роман у віршах «Автобіографія червоного», що переосмислює поему Стесіхора.
- 2001 — переклад Софокла «Електра»; 2015 — «Антігона» Софокла та «Вакханки» Евріпіда; 2002 — фрагменти Сафо «Якщо ні, Зима».
- 2016 — збірка «Пливи», що складається з 22 окремих книжечок.
- 2024 — видання «Неправильна Норма» з перформативним принципом.
Залишити відповідь