Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон 2 жовтня 2026 року у соціальній мережі X оприлюднив офіційну заяву, в якій пригрозив Україні «подальшими заходами» у разі відмови Києва визнати домовленості про конфіденційність щодо передачі двох північнокорейських полонених і принести публічні вибачення. Очільник Сеула стверджує, що Україна просила не розголошувати деталі передачі і в односторонньому порядку оприлюднила інформацію.
Суть рішення Сеула
Лі Чже Мьон заявив, що висловлює серйозне розчарування Україною, яка, на думку Сеула, намагається спровокувати початок війни на Корейському півострові. Президент наголосив, що це питання стосується авторитету та гідності громадян і держави Республіка Корея, і попередив про додаткові заходи у разі продовження відмови України. За два дні до цього, 27 вересня, МЗС Південної Кореї викликало українського повіреного і заявило, що хоче офіційних пояснень і вибачень від України.
Позиція Києва та нез’ясовані факти
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і висловив сподівання на врегулювання суперечки. Українські посадовці заперечують існування угоди про конфіденційність із Сеулом. За повідомленнями ЗМІ, характер «додаткових заходів» не уточнений, а інформація про те, чи попереджала Україна Південну Корею про намір Зеленського згадати полонених на Генасамблеї ООН, потребує додаткової перевірки.
Залишити відповідь