14 вересня 2026 року в готелі St David’s у Кардіффі перші міністри Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії — Джон Свінні (Шотландська національна партія), Рун ап Йоверт (Плайд Кемри) та Мішель О’Ніл (Шинн Фейн) — підпишуть спільну декларацію та меморандум про взаєморозуміння, яким вимагатимуть права на проведення референдумів про незалежність від Великої Британії. Угода офіційно закріпить співпрацю трьох партій, які вперше одночасно очолюють уряди відповідних країн Сполученого Королівства.
Підтверджені наслідки підписання
Меморандум охоплюватиме чотири сфери: економіку, енергетику, відносини з Європою та міжнародну співробітництво й самовизначення. Усі три сторони погодяться, що їхні країни мають стати членами ЄС: Шотландія та Уельс — як нові держави-члени, а Північна Ірландія — у складі Республіки Ірландія. Економічна частина угоди фіксуватиме позицію, що модель Великої Британії не працює на користь громадян Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.
Хронологія напередодні зустрічі
- 9 вересня — прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив у парламенті, що референдум щодо Шотландії можливий у разі підтримки громадською думкою.
- 12 вересня — президент США Дональд Трамп під час візиту до Дубліна заявив, що «був би радий» побачити об’єднану Ірландію.
- 13 вересня — матеріали про підготовку угоди оприлюднені у ЗМІ.
- 14 вересня — підписання декларації та меморандуму в Кардіффі.
За даними одного з джерел (NV), у листі від 10 вересня Бернем назвав проведення нового референдуму щодо Шотландії неприйнятним до наступних загальних виборів; це твердження поки що не підтверджене іншими виданнями. Умови Белфастської угоди передбачають, що Північна Ірландія залишається у складі Великої Британії, поки більшість її населення цього хоче.
Залишити відповідь